Але одного разу її захоплення малюванням все – таки помітили. Брату в школі дали завдання намалювати коня. „А чи вийде у мене” , – задумалась Катруся. Вона взяла зошит брата і весь помалювала – її коні паслися, неслись галопом, були запряжені. Дівчина сміялась і плакала: „Господи, як гарно мені вдається!” Таку красу потрібно показати всім, вирішила Катря і, нажувавши хлібного м’якишу, розвісила по хаті свої картини.